Історія Європейського Союзу

Історія Європейського Союзу

Ми, європейці, живемо у різних країнах, спілкуємося різними мовами, маємо різні традиції, звичаї та погляди. Тепер ми всі разом, як одна велика родина. Нашому об'єднанню сприяло багато факторів. Ось деякі з них:

•  Ми ділили один континент вже не одну тисячу років.

•  Наші мови часто дуже схожі між собою.

•  В кожній країні мешкає багато вихідців з інших європейських країн.

•  Наші традиції, звичаї та свята мають переважно спільні корені.

•  Ми поділяємо нашу спільну історичну спадщину: музику та мистецтво,      архітектурні па­м'ятки, що формувалися сторіччями.

•  Всі європейці виступають за рівні умови для всіх, добросусідство, свободу вибору, сво­боду слова, повагу один до одного, турботу про тих, хто її потребує.

Таким чином, кожна країна є особливою, індивідуальною, і, водночас, виступає час­тиною одного європейського цілого.

Війна та мир

На жаль, між європейськими країнами траплялися суперечки, основною причиною яких була боротьба за владу та землю. Деякі правителі прагнули здобути владу шляхом завоювання територій сусідніх країн.

В будь-якому разі сотні років в Європі точили­ся жахливі війни. У XX столітті на цьому кон­тиненті розпочалися дві найкровопролитніші війни, які згодом охопили весь світ. Тому вони отримали назву світових воєн. Вони приз­вели до мільйонних людських втрат, а Євро­па опинилася в руїнах і бідності.

Чи можна зробити так, щоб такого більше не трапилося? Чи будуть тепер європейці вирішувати проблеми за столом переговорів замість збройних сутичок? Відповідь — так! Історія Європейського Союзу викладена в наступному розділі.

Друга світова війна закінчилася у 1945 р. Це був час страшенної розрухи та численних людських втрат. Перед лідерами європейських країн постала проблема пошуку нових механізмів унеможливлення подібного у майбутньому.

Нова блискуча ідея

Француз Жан Моне міркував над цим питанням. Він розумів, що для того, щоб розпочати війну, країні необхідні дві речі: по-перше, залізо для виготовлення сталі, необхідної для виробництва танків, зброї, бомб тощо; по-друге, вугілля для забез­печення енергією заводів та потягів. В Європі цих речей було вдосталь, тому країни могли легко розпочати війну.

Згодом у Жана Моне з'явилося доволі сміливе рішення, яке полягало в тому, що уряди Франції й Німеччини, а можливо і решти європейських країн, не повинні зосереджуватися на розвитку власної вуглевидобувної та сталеливарної галузей виробництва. Натомість, ці галузі мають функціонувати за участі представників всіх європейських країн, і вони могли б сісти за стіл переговорів й обговорювати спільні проблеми виробництва разом. Це унеможливлювало б війну між ними.

Жан Моне усвідомлював, що його план спрацював би лише за умови, якби лідери європейських країн дійсно прагнули його реалізувати. Він поділився своїми переконаннями зі своїм другом Робером Шуманом, міністром французького уряду. Той, в свою чергу, знайшов цю ідею блискучою і озвучив її у своїй промові 9 травня 1950 р.

Ця промова переконала не тільки лідерів Франції та Німеччини, а і лідерів Бельгії, Італії, Люксембургу та Нідерландів. Вони погодилися об'єднати власні вугільну і сталеливарну промисловості, в результаті чого було створено Європейське об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС). Його діяльність мала зорієнтувати роботу цих галузей виробництва на мирні цілі і, у такий спосіб, сприяти відбудові Європи, зруйнованої війною. Так у 1951 р. було засновано ЄОВС.

Спільний ринок

Дуже скоро спільна робота дала відчутні результати, тому лідери цих шести країн прийняли рішення створити Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). Воно було засновано у 1957 р.

Економічне співтовариство" означало об'єднання економік країн, іншими словами, об'єднувалася політика щодо вирішення всіх питань, пов'язаних зі сферами грошей, біз­несу, працевлаштування та торгівлі.

Одним з головних завдань ЄЕС було ство­рення "спільного ринку" шести країн-учасниць в інтересах полегшення умов торгівлі між ними. До цього часу поїзди, вантажівки, баржі, завантажені товаром, перетинаючи кордон іншої держави, повинні були завжди зупинятися на кордоні, подавати документи на перевірку і сплачувати те, що нази­вається "митними зборами". Відповідно, ціни на такі товари зростали.

Сутність спільного ринку полягала в тому, щоб позбутися постійних митних перевірок, з простоїв та митних зборів. Іншими словами, дозволити країнам торгувати між собою так, ніби вони всі здійснюють операції в межах однієї країни.

Харчова промисловість та сільське господарство

Друга світова війна суттєво ускладнила виробництво продуктів харчування в Європі та х ввезення з інших континентів. Навіть у 1950-ті роки в Європі відчувалася нестача продуктів харчування. Тому в рамках ЄЕС було досягнуто домовленості доплачувати фермерам за збільшення обсягів їх виробництва, а також в інтересах забезпечення достатніх про­житкових рівнів самих фермерів.

Ця домовленість отримала назву "Єдина сільськогосподарська політика" (ЄСП). Вона давала помітні результати, настільки добрі, що згодом фермери почали виготовляти занадто багато сільськогосподарської продукції. Тому постала необхідність зміни умов ЄСП. Сьогодні виплата коштів в рамках ЄСП здебільшого передбачає підтримку сільського ландшафту в належному стані.

Від ЄЕС до Європейського Союзу

Дуже скоро спільний ринок полегшив життя мешканців країн ЄЕС. У людей було більше грошей, більше продуктів харчування, а асортимент продукції в магазинах значно розширився. Цей успіх не залишився непо­міченим. Вже у 1960-х рр. сусідні європей­ські країни почали висловлювати зацікав­леність у вступі до ЄЕС. В результаті три­валих і складних переговорів Великобри­танія, Данія та Ірландія приєдналися до ЄЕС у 1973 р. Потім постала черга Греції у 1981 р., Португалії та Іспанії у 1986 р., Австрії, Фін­ляндії та Швеції у 1995 р. Отже, з цього часу організація нараховувала 15 членів.

Протягом цих років об'єднання змінювалося. На кінець 1992 р. було оголошено про завер­шення будівництва єдиного ринку. Значно розширилося і коло завдань ЄЕС. Скажімо, країни-члени спільно працювали над проб­лемами захисту навколишнього середо­вища, а також над удосконаленням будів­ництва автомобільних шляхів та залізниць по всій Європі. Більш розвинені країни допомагали біднішим країнам у реалізації важливих державних проектів, зокрема, будівництва шляхів.

Для полегшення пересування всередині ЄЕС його країни-члени погодилися скасувати паспортний контроль на своїх внутрішніх кордонах. Людина, яка проживає в одній країні-члені, могла вільно переїздити жити або працювати в іншу країну-член ЄЕС. Уряди продовжували працювати над інши­ми спільними діями, наприклад, у сфері до­помоги поліцейським органам різних країн у боротьбі із злочинністю, незаконним обігом наркотиків та тероризмом.

Одним словом, суттєво змінився характер утворення, воно стало більш консолідо­ваним, тому у 1992 р. було вирішено перейменувати його у Європейський Союз (ЄС).

Чим займається ЄС?

Довкілля

Навколишнє середовище належить всім і кожно­му, тому країни співпрацюють в інтересах забез­печення його захисту. ЄС має певні правила що­до заборони забруднень та щодо захисту, ска­жімо, диких птахів. Ці правила стосуються кож­ної країни ЄС, а уряди, в свою чергу, мають слідкувати за їх дотриманням.

Робота

Для людей дуже важливо мати роботу, яку вони

вміють добре виконувати і від якої отримують задоволення. Частина з їх заробітної платні йде на утримання лікарень, шкіл та до пенсійних фондів. Саме тому ЄС зосереджує зусилля на створенні нових робочих місць з покращеними умовами праці для всіх, хто прагне працювати. Він сприяє започаткуванню власної справи, а також виділяє кошти на пере кваліфікацію своїх громадян.

Свобода!

Люди, які живуть в ЄС, можуть вільно обирати країну для проживання, роботи чи навчання. ЄС забезпечує свободу пересування Європою. Для перетину кордонів більшості країн-членів ЄС вам більше не потрібен закордонний паспорт. ЄС стимулює також навчання й стажування молоді та студентів в різних європейських країнах.

Євро

Впродовж всієї історії кожна європейська країна мала свою власну валюту. Тепер у Європі використовується єдина валюта, яка називається євро. Кожна країна ЄС за сажанням може запроваджувати її в свій обіг. Єдина валюта полегшує здійснення омерційних операцій, подорожування і купівлю товарів на території країн ЄС, оскільки вже відпадає потреба обміну однієї валюти на іншу.

Цілих дев'ять років тривав процес впровадження євро, що вимагало кропіткої роботи та уважного планування. Банкноти та монети євро увійшли в грошовий обіг 1 січня 2002 р. Євро замінила національну валюту у 12 країнах ЄС, решта поки що її не впроваджує. Якщо уважно подивитися на монети євро, то -а одній стороні ви побачите зображення країни, в якій вона була виготовлена, а інша сторона - однакова для всіх.

Допомога слабкішим регіонам

Не в усіх частинах Європи життя однаково легке і безтурботне. Деякі міста страждають від недостатньої кількості робочих місць через закриття заводів і шахт. В інших регіонах -ерез погодні умови важко вести сільське господарство, а в деяких є складнощі з торгівлею, обумовлені нестачею транспортного сполучення.

ЄС вирішує ці проблеми за рахунок спільних фондів, що складаються з внесків всіх країн-членів ЄС, а потім спрямовуються на потреби слабкіших регіонів. Наприклад, ЄС фінансує будівництво но­вих доріг і залізничних колій, допомагає розви­ватися промисловості і сприяє створенню нових робочих місць.

Допомога бідним країнам

В багатьох країнах по всьому світу тисячі людей гинуть або живуть в дуже складних умовах, причиною яких є війни, хвороби чи природні катаклізми (засухи, повені). Найчастіше цим країнам не вистачає коштів для будівництва шкіл, лікарень, будинків і доріг, що вкрай необхідні їх громадянам.

Крім фінансової допомоги, ЄС надсилає в такі країни вчителів, лікарів, інженерів та інших експертів. ЄС також закуповує без митних зборів великий перелік то­варів, що виробляються в цих країнах. У такий спосіб бідні країни мають можливість заробляти більше необхідних їм для розвитку коштів.

/

Мир

ЄС об'єднав багато європейських країн, які зараз мирно співпрацюють одна з одною. Безумовно, інколи трапляються непорозуміння. Це звичайна справа. А чи завжди в вашій родині всі знаходять спільну мову? Але приємно зазначити, що, замість збройного протистояння, лідери європейських країн вирішують всі негаразди мирним шляхом.

Отже, мрія Жана Моне та Робера Шумана здійснилася: ЄС примирив всіх його чле­нів. Він також сприяє миру в сусідніх країнах і в світі, в цілому. Наприклад, солдати та офіцери поліції ЄС допомагають забезпечувати мир в колишній Югославії, де ли­ше кілька років тому велися кровопролитні бої. І це лише незначна частина того, чим займається ЄС. До речі, перебування в Європейському Союзі змінює світогляд на всі сфери нашого життя.

Європа має свій власний прапор та гімн - "Ода ра­дості" з Дев'ятої симфонії Бетховена. В оригіналь­ній версії цей твір має німецькомовний текст, але для гімну ЄС використана лише мелодія.